До 1 січня 2027 року територіальні громади мають ухвалити власні статути. Для одних це означає розробити документ найпершого розділу, для інших – переглянути вже чинний відповідно до змін у законодавстві. Водночас громадам доведеться визначити не лише те, що буде записано у статуті, а й як передбачені ним механізми працюватимуть на практиці.
Донедавна статут територіальної громади був факультативним. Закон дозволяв громадам мати такий документ, але не зобов’язував їх його ухвалювати. За словами Олега Кулініча, експерта проєкту «Розширення можливостей місцевих органів влади та громадян для сприяння відкритій взаємодії та жіночому лідерству», який ALDA реалізує за підтримки програми «U-LEAD з Європою» , першими статути розробляли переважно обласні центри, міські та активні громади. Частина громад при цьому мала статути лише формально, документ був оприлюднений на сайті чи зберігався у паперовому вигляді, але фактично ним не користувалися.
«Після внесення змін до закону всі громади повинні мати статути з початку 2027 року. І це не формальний документ, який має просто десь зберігатися. Статут – справді важливий документ, що визначає багато процесів у громаді, – говорить Олег Кулініч. – Одне з його основних завдань – визначити правила взаємодії місцевої влади та жителів. Інструменти громадської участі в різних громадах використовують по-різному, а статут має визначити, як саме вони працюють і за якими процедурами застосовуються.
«Від якості й відкритості статуту, а також від того, наскільки активно жителі громади долучаться до його розробки та обговорення, значною мірою залежить подальший розвиток громади», – зазначає експерт.
Антон Меляков, тренер проєкту з підготовки статутів територіальних громад називає статут фактично конституцією громади. Не тому, що він має повторювати норми інших нормативно-правових актів, а тому, що визначає особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та жителів.
При цьому сам факт наявності статуту ще не означає, що документ виконуватиме свою функцію. «Неякісно, нелогічно або неправильно виписаний статут несе кілька ризиків. По-перше, він може поставити під сумнів легітимність окремих рішень місцевих рад – міських, селищних чи сільських. По-друге, замість того щоб структурувати та впорядковувати взаємовідносини у громаді, такий документ, навпаки, може спричинити нерозуміння і створити додаткові проблеми», – пояснює Антон Меляков.
Особливо складною така робота може бути для невеликих громад із браком фахівців. Не кожна громада має юридичний відділ із достатньою кількістю кваліфікованих працівників. Тому для розробки статуту експерт радить формувати окрему робочу групу.
«Найголовніше для громади – сформувати робочу групу, включити до її складу фахових, вмотивованих і професійних людей, дати їм достатньо часу для роботи та забезпечити відповідними ресурсами. Передусім ідеться про інформаційний, часовий і кадровий ресурси», – каже Антон Меляков.
Для громад, які досі не мали статутів, робота починається з визначення того, що саме вони хочуть врегулювати цим документом.
16 громад з різних регіонів України отримали можливість розробити та удосконалити статути разом з фахівцями. Саме у межах проєкту «Розширення можливостей місцевих органів влади та громадян для сприяння відкритій взаємодії та жіночому лідерству» відбувся дводенний практичний тренінг у Львові, надалі експерти проєкту працюють індивідуально з кожною з команд.
Зокрема, учасниця проєкту – Рокитнівська селищна територіальна громада Рівненської області – свій статут тут ухвалила ще у 2021 році, коли він не був обов’язковим. Тепер його потрібно оновити. «Зараз працюємо над удосконаленням статуту, оскільки законодавство змінилося і є норми, які потребують доопрацювання», – розповідає начальниця юридичного відділу громади Олена Гвоздецька.
Один із прикладів – громадська оцінка діяльності органів місцевого самоврядування. На момент ухвалення статуту такого поняття у законодавстві ще не було, тому відповідних норм у документі немає. Пізніше громада затвердила окреме положення, яке регулює це питання. Тепер його хочуть доопрацювати та включити до статуту як додаток, щоб відповідні механізми були врегульовані в одному документі.
У Роганській селищній територіальній громаді Харківської області статут лише починають розробляти. Тут його підготовку пов’язують, зокрема, з майбутнім відновленням громади.
«Стратегічні рішення, питання відновлення та подальшого розвитку громади мають ухвалюватися з урахуванням думок жителів різних населених пунктів і представників різних соціальних груп. Лише за такого підходу наша громада зможе ефективно відновлюватися й розвиватися, стати місцем, де люди захочуть залишатися жити і куди в майбутньому приїжджатимуть нові мешканці», – говорить заступник Роганського селищного голови Вадим Полях. У громаді вже визначають склад робочої групи. До неї планують залучити представників громадського сектору, депутатського корпусу, виконавчого комітету та вуличних комітетів. На підготовку статуту відводять три місяці.
Експерти радять використати стислі терміни до початку 2027 року не лише на написання самого документа. Потрібно сформувати робочу групу, опрацювати методичні матеріали, визначити необхідні для конкретної громади механізми та провести обговорення із жителями.
«Враховуючи, що зараз друга половина вересня, цією роботою треба займатися невідкладно. Інформаційне, консультаційне та методичне забезпечення для цього процесу вже існує», –говорить Антон Меляков.
Олег Кулініч звертає увагу й на ризики для тих громад, які не встигнуть ухвалити статут у визначений строк. За його словами, якщо на початок 2027 року громада не матиме статуту, певні правочини та дії від її імені можуть бути оскаржені. Відсутність документа після встановленого строку, додає експерт, означатиме невиконання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування.