Teodora_news_BIG (25)

16 українських громад розпочали довготривалу співпрацю з ALDA для розвитку місцевої демократії та жіночого лідерства

Представники 16 територіальних громад з різних регіонів України підписали Меморандум про співпрацю з ALDA – Європейською асоціацією локальної демократії у межах проєкту «Розширення можливостей місцевих органів влади та громадян для сприяння відкритій взаємодії та жіночому лідерству» за підтримки програми „U-LEAD з Європою“. Ініціатива передбачає роботу над розвитком громадянської участі, жіночого лідерства, оновленням статутів громад і підготовкою до відновлення.

Офіційний старт співпраці відбувся 17 серпня 2026 р. під час онлайн-зустрічі за участю представників ALDA, «U-LEAD з Європою» та керівництва відібраних громад. Сам проєкт триватиме до 31 травня 2027 року, але Меморандум засвідчує подальшу активну співпрацю ALDA з громадами.

Антонелла Вальморбіда, генеральна секретарка ALDA Європейської асоціації місцевої демократії привітала учасників:  «Я дуже рада розпочати цю програму і вітаю всіх її учасників, особливо тих, хто працює в Україні у цей складний час. В ALDA ми прагнемо бути якомога ближчими до українських громад і підтримувати їх. Цей меморандум започатковує нову ініціативу та водночас продовжує багаторічну роботу ALDA в Україні. Ми вітаємо вас як наших стратегічних партнерів і хочемо разом розвивати місцеву демократію та участь громадян».

За її словами, співпраця з українськими громадами продовжує багаторічну діяльність ALDA в Україні. Організація працює в країні з 2012 року, а досвід роботи з громадами, які пережили війни, зокрема на Балканах, планують використовувати і в партнерстві з українськими громадами.

«Ми прагнемо бути якомога ближчими до українських громад і підтримувати їх. Цей меморандум започатковує нову ініціативу та водночас продовжує багаторічну роботу ALDA в Україні», сказала Антонелла Вальморбіда.

Одним із ключових напрямів проєкту стане розробка або оновлення статутів 16 територіальних громад. Як зазначила проєктна менеджерка U-LEAD з Європою Тетяна Бондаренко, статут має бути не формальним документом, а інструментом, який визначає реальні можливості мешканців брати участь у місцевому самоврядуванні.

«Наша мета допомогти громадам не лише реагувати на виклики війни та відновлення, а й ставати спроможнішими, відкритішими, стійкішими та орієнтованими на потреби своїх мешканців», сказала Тетяна Бондаренко.

Після роботи над статутами громади зможуть застосувати інструменти громадської участі на практиці. У межах проєкту передбачений окремий відбір і реалізація 16 проєктів громад у співпраці з місцевими громадськими організаціями.

За словами менеджерки проєкту Людмили Яців, етап роботи зі статутами планують завершити до кінця 2026 року. Восени стартує відбір проєктів громад, які реалізовуватимуться упродовж наступних місяців.

Ще один ключовий компонент Академія розвитку жіночого лідерства. До онлайн-навчання планують залучити до 100 жінок-лідерок представниць місцевої влади та громадянського суспільства. З них до 25 учасниць зможуть продовжити навчання в очному форматі. Проєкт також передбачає менторську підтримку, професійний нетворкінг і 12 субгрантів на жіночі ініціативи.

Для громад участь у проєкті це можливість не лише отримати нові знання, а й адаптувати їх до власних викликів. Оржицька громада Полтавської області, зокрема, планує використати проєкт для посилення громадянського суспільства та формалізації механізмів участі мешканців. «Саме тому для нас дуже важливо активне громадянське суспільство, яке розуміє, що воно хоче, яким шляхом до цього йти», сказала голова Оржицької селищної громади Олена Сидоренко.

Для Рокитнівської громади на Рівненщині важливим результатом має стати оновлення вже чинного статуту. Голова громади Григорій Таргонський зазначив, що громада має один із прогресивних, на її думку, статутів, однак готова вдосконалювати його разом з експертами проєкту.

Для громад, які перебувають у прифронтових або постраждалих від війни регіонах, співпраця має ще й практичний вимір майбутнього відновлення. Представник деокупованої Роганської громади Вадим Поляк зазначив, що новий статут має стати інструментом згуртованості місцевих жителів та внутрішньо переміщених людей.

«Це можливість розробити такий статут, який буде саме про згуртованість. Не тільки місцевих мешканців, а й внутрішньо переміщених осіб, про згуртованість усіх категорій, про жіноче лідерство», наголосив він.

До проєкту увійшли громади з Полтавської, Рівненської, Харківської, Запорізької, Житомирської, Вінницької, Дніпропетровської, Одеської областей та інших регіонів.

Серед них як прифронтові та деокуповані громади, так і ті, що розташовані у відносно тилових регіонах. Водночас представники громад говорили про спільні проблеми: знелюднення, підтримку військових і ветеранів, інтеграцію ВПО, розвиток місцевої демократії, залучення молоді та жінок до управління, пошук міжнародних партнерств і ресурсів.

Наприклад, Савинська громада Харківщини працює над поверненням мешканців після окупації та приверненням уваги до проблеми замінованих територій. З 10,5 тисячі жителів громади наразі повернулися близько 5,5 тисячі. Лихівська громада Дніпропетровщини паралельно забезпечує життєдіяльність населення, підтримує оборону та приймає внутрішньо переміщених людей. У громаді планують розвивати й жіноче лідерство, оскільки значна частина управлінських посад сьогодні зайнята жінками. Покровська громада Дніпропетровщини, яка перебуває в зоні активних бойових дій, розглядає участь у проєкті як можливість посилити місцеву демократію та підготуватися до майбутнього відновлення.

Далі запланована установча зустріч, презентація мережі для обміну досвідом, тренінг для представників громад щодо розробки статутів, безпосередня робота над статутами, запуск Академії жіночого лідерства та відбір 16 проєктів громад. Про це розповів представник ALDA Ukraine Юрій Степанець.

Також команда проєкту планує документувати досвід учасників, поширювати успішні практики, створювати відео, статті та подкасти, а за підсумками роботи підготувати посібник з місцевої демократії.

Загалом проєкт передбачає 16 оновлених або розроблених статутів, 16 реалізованих проєктів громад, 12 жіночих ініціатив, підтриманих через субгранти, та формування мережі для подальшого обміну досвідом між українськими громадами.